ЛИСТИ ДО МИКОЛАЯ (ЧАСТИНА 1)

Добро повинно робитися тихо!

Як часто ми чули цю думку. Вона ж є головним аргументом багатьох людей які невтомно шукають можливість вставити ці слова до кожного поста про благодійність чи якусь доброчинну акцію.

Добро повинно робитися тихо? Запитуємо ми себе кожен раз, як проводимо збір до дня святого Миколая, Паски, чи просто збираємо кошти на пошиття захисних костюмів чи масок для медиків.

Ми думаємо що про добрі справи не треба мовчати.
Особливо якщо ти організатор акції і люди чекають звіту.

Перед святом Миколая ми запустили акцію “Лист до святого Миколая”. Ідея акції була в тому, що ми вибираємо дітей які з тих чи інших причин не могли отримати подарунки про які вони мріють. Подавши запит в Департамент соціального захисту населення Львівської ОДА ми отримали перелік малозабезпечених сімей. Ретельно перевіривши списки (заодно дякуємо всім місцевим небайдужим які охоче надавали інформацію), перетелефонувавши до кожного та домовившись про зустріч, було обрано 52 дитини . Помічники святого Миколая озброївшись бланками листів, солодким та хорошим настроєм вирушили на зустріч з дітьми та їхніми сім’ями. Незважаючи на погану дорогу, а деколи навіть відсутність такої ми потрапили до кожної дитини.

Щаслива малеча з радістю хрускотіла печивом чи солодким і схрестивши пальці записувала свої мрії в листи до Миколая. Ті хто не вміли писати просили старших братів чи сестер написати замість них, чітко формулюючи свої думки – “і масинку мені написи, таку з кузовом, як самосвал”. В очах батьків можна було побачити радість від того з яким ентузіазмом діти пишуть листи, біль від того що самі не можуть подарувати такі “вкрай необхідні для дітей” речі, і страх чи недовіру до якихось незнайомих людей які “ТОЧНО НЕ МОЖУТЬ” привезти що діти написали в листі, а привезуть максимум пару цукерків і мандаринок, це якщо наважаться другий раз приїхати. А дітлахи писали дійсно про що мріяли. Прохання були різні, від стандартних – солодке, фрукти, книжки, олівці, конструктори, ляльки, машинки на пульті, мобільні телефони, ноутбуки, до таких незвичних як – кросівки що світяться, посуд для мами, гітара, песик породи йорк, інтернет вдома, машина та власний будинок.

Отримавши листи до Миколая, ми вирішили не нагружати Миколая роботою а відсканувавши всі листи почали роздавати тим, хто хотів розділити з нами радість допомагати потребуючим. До речі всі листи ви можете побачити тут

Листи розібрали дуже швидко. Ми ж в той час готували ще для кожної дитини подарунок з дуже потрібними для неї речами, але які діти ніколи не пишуть в листі. В такий набір ми клали білизну, шкарпетки, зошити, альбоми, олівці, фломастери, ручки, засоби гігієни, цукерки і т.д.

Ближче до свята почали приходити подарунки (хтось приносив особисто, хтось передавав через знайомих, а за деякими треба було їхати на грузове відділення пошти, бо звичайне його не приймало, хто не мав можливості взяти лист або просто вже не встиг на вільний – підтримували фінансово). Але була річ яка об’єднувала всі ці речі, це їхнє упакування! Коробки обтягнуті красивими обгортками з бантиками, святкові пакети або саморобні упакування, вони всі були різні на вигляд і неймовірно душевні за призначенням.

Також для кожної дитини була підготовлена відповідь від Миколая з побажанням сумлінно навчатися та гарно поводитися, а також допомагати батькам та братикам чи сестричкам.

Яку ж велику радість ми привезли цим дітям. Бачили б ви їхні лиця та очі які випромінювали щастя. Хтось зразу діставав з упаковок подарунки і не стримуючи захвату починав бавитися іграшками, приміряти одяг чи чистити мандаринки. Хтось ніс в свій куточок завмирав з подарунком в руках і не наважувався навіть розгорнути упаковку від такої омріяної ляльки чи машинки на пульті. Хтось не вірячи власним очам дивився на нову упаковку мобільного телефону чи такого, особливо потрібного в період карантину, ноутбука для навчання.

Батьки також не могли стримати емоцій. Можливо хтось вірив в наші можливості, можливо хтось сподівався, але ми впевнені що ніхто не чекав аж такої кількості допомоги. Завдяки нашій допомозі – багато дітлахів до школи піде в нових куртках чи черевичках, матимуть вечорами чим зайнятися – читати нові книжечки чи малювати в альбомах, складати конструктори чи одягати і причісувати лялечок. Як стане тепліше то дітлахи почнуть вчитися їздити на самокатах, роверах, роликах чи пенібордах, які до того вони бачили тільки в своїх заможніших однолітків. Ну а святковий солодкий новорічний стіл – це гарантована подія в кожній сім’ї.

Тому ми ще раз запитуємо себе, а чи справді добро повинно робитися тихо? Якби ми мовчали про цей збір, а не залучали всіх знайомих, родичів та сусідів підтримати нашу акцію, взяти лист і приготувати подарунок, чи просто поширити інформацію про нашу акцію в себе на сторінці. Якби не запускали челендж #кава_для_Миколая хіба ми мали б такий результат? Максимум привезли б солодкі набори і фрукти ще раз підтвердивши початкову думку батьків цих дітей, що ніхто просто так нічого їм не дасть.

Тому ми вдячні всім хто долучився до нашої акції, а таких людей насправді дуже багато.

Особлива подяка спільноті “Волонтерська ініціатива” які розібрали листи до Миколая у кількості 28 штук!!!

Дякуємо ЦЕ – Центри Едукації за навчання і зібрані подарунки.

Дякуємо організаціям які друкували листи, допомагали з солодкими подарунками, давали печиво значно дешевше.

Ну і як завжди наприкінці трохи цифр. Важко порахувати скільки люди вклали коштів у виконання листів. Це неоціненна допомога! На наші рахунки поступило 51 303,83 грн . Витрати становили 33 638,29 грн . Враховуючи залишок з попередньої акції на балансі 40 898,6 грн.

Скоро оголосимо нову акцію! Слідкуйте за групою.

Наступними постами будемо трохи описувати детальніше, а поки всім Веселих Свят та особливо міцного здоров’я!